Українці не просто пересварилися із поляками за поховання героїв визвольних змагань…

Непорозуміння й байдужість спричиняють прохолоду в стосунках не тільки в сім’ях, але й між державами. Проте, виявляється, недоброзичливі сусіди з неоімперськими амбіціями, скориставшись недолугістю законодавства та місцевих урядників, можуть собі дозволити рясно сіяти розколи між спільнотами, між якими й так зовсім непрості стосунки.
Мова йде про українців і поляків, яких намагається стравити між собою Москва, скориставшись питанням поховань воїнів визвольної боротьби українського і польського народів проти німецької окупації, а згодом і радянського закріпачення. Звісно, прямих доказів цього замало, однак, вони є, адже не було б тоді такого неприємного і болючого скандалу саме навколо 70-роковини операції «Вісла» з примусової депортації українців на територію СРСР з Підкарпатського воєводства Польської народної республіки.
Днями під тиском праворадикальної організації «Національний рух», яку ніби-то підтримує проросійськи налаштований мер міста Пшемишля Роберт Хома, в одному з селищ неподалік цього міста був створений ганебний прецедент знесення пам’ятнику на братській могилі загиблих вояків Української повстанської армії.
«26 квітня на кладовищі села Грушовичі Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства групою невідомих осіб було знищено братську могилу вояків УПА і вчинено наругу над Державним Гербом України – тризубом. Свої злочинні дії організатори назвали «публічною акцією» і «першим легальним демонтажем нелегального пам’ятника». Ліквідація могили була анонсована у польських ЗМІ, а сам «демонтаж» польські журналісти висвітлювали безпосередньо на цвинтарі. Варварському нищенню могили не перешкоджала поліція, а війт села навіть схвально відгукнувся про вчинений злочин», – наголосив у офіційній заяві з даного приводу директор Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович.
Вочевидь, як вже неодноразово відзначали і польські, і німецькі ЗМІ, значна кількість праворадикальних громадських об’єднань Польщі у той чи інший спосіб неприховано симпатизують Кремлю, беручи курс на зближення із відповідними структурами на теренах Російської федерації.
Також, не секрет, що діяльність правих шовіністів у Росії всіляко підтримує заступник голови уряду РФ з питань військово-промислового комплексу Дмитро Рогозін, якого багато незалежних експертів прямо співвідносять із  організацією логістики постачання на окуповані Росією українські території – півострів Крим та окремі райони Луганської та Донецської областей, – самого широкого спектру озброєнь та боєкомплектів до нього.
Слід, мабуть, визнати, що пану Рогозіну мало заробляти на крові своїх же співвітчизників на Донбасі, він іще прагне розсварити Україну із її сусідами.
Втім, як відзначив пан В’ятрович, руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах є 15-м за чергою актом наруги над місцями пам’яті українського народу в Польщі, вчиненим від 2014 р. Ці випадки залишаються без розгляду польськими правоохоронними органами. Польська влада не відновлює знищених пам’ятників. 
«Водночас за той самий період в Україні було вчинено 4 акти наруги над польськими місцями пам’яті, і кожного разу українська влада у найкоротші терміни відновлювала меморіальні об’єкти у їх первинному вигляді, а за фактами вандалізму порушувались кримінальні справи», – констатує директор Інституту національної пам’яті, відзначивши, що через ці прикрі інциденти його установа змушена була ініціювати перед Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій зупинення надання дозволів на проведення робіт з пошуку поховань та впорядкування польських місць пам’яті в Україні.
Тоб-то, щонайменше 105 польських пам’ятників і пам’ятних знаків, збудованих на території України в період з 1991 по 2017 рр., залишаться також нелегальними.
«Звертаємось до представників органів місцевого самоврядування з проханням припинити розгляд будь-яких звернень польських державних інституцій, окремих осіб чи громадських організацій щодо надання дозволів на встановлення нових польських пам’ятників та пам’ятних знаків чи реставрацію вже існуючих,» – наголосив пан В’ятрович.
«По-перше, оскільки знищення українського військового поховання в Грушовичах анонсувалось у польських ЗМІ, а злочинні дії не були попереджені, чи слід вважати відсутність реакції органів державної влади та правоохоронних органів Республіки Польща офіційною позицією Польської держави?» – ставить питання до польських колег керівник Інституту національної пам’яті, і чи означає позиція, озвучена війтом гміни Стубно, що решта українських пам’ятників, які польська сторона вважає за нелегальні, також будуть знищені?
«Чи вірно ми розуміємо позицію польської сторони, що й Україна, вслід за Польщею, може не зважати на нищення польських пам’ятників на своїй території? Український інститут національної пам’яті готовий до поновлення співпраці з польськими партнерами відразу після відкритого та прозорого розслідування всіх фактів нищення українських місць пам’яті, що мали місце протягом 2014-2017 рр., притягнення до відповідальності винуватих осіб та відновлення і легалізації знищених українських пам’ятників коштом польської сторони», – резюмував В’ятрович.
На завершення, слід відзначити, що зруйнувати довірливі стосунки між партнерами, розсваритися через поневічене фарбою каміння, яке нажаль не потрібне ні полякам, ні українцям, на догоду Кремлю – легко. А чи легко буде потім полякам боронити Східні кордони Євросоюзу без української допомоги, адже тільки разом ми сильні?

"Виборча Україна"
Share on Google Plus