Призов замість мобілізації, хто кого вводить в оману?

В українському Уряді нещодавно підтвердили, що збережеться призов на строкову службу, але від практики хвиль мобілізації відмовляться, принаймні, поки не спостерігатиметься істотної ескалації на лінії фронту.
«Відмова від мобілізації пов’язана не стільки з тим, що військова ситуація на лінії розмежування більш-менш стабільна, і навіть не стільки з риторикою вищого керівництва, що ЗСУ за цей час перетворилися в одну з найсильніших армій на континенті, а за зовсім інших причин. За три роки АТО в Україні було проведено шість хвиль мобілізації. І остання була виконана, згідно з офіційними даними Генштабу, – на 60%, проте неофіційно ця цифра на порядок нижче. Отже, за красномовними словами про надумані причини скасування практики мобілізації ховається банальна нездатність цю мобілізацію виконати й укомплектувати солдатами і офіцерами відповідні військові частини, що мають бути створені у такий спосіб. Як би не було це парадоксально, але людський ресурс виявився вичерпний, і сьому хвилю мобілізації в 2016 році так і не оголосили», – констатував громадський діяч, юрист Олександр Соловйов.
Офіційна позиція, на думку експерта, така: за минулий рік було сформовано потужний оперативний резерв із тих, хто пройшов АТО та був демобілізований, на них і роблять ставку в Генштабі, вони отримали бойовий досвід і добре мотивовані, до того ж, таких українців уже близько 130 тисяч.
«Якщо називати речі своїми іменами, то влада продовжує брехати власному народу. Спершу вони війну назвали АТО, створивши унікальний випадок, коли боротьбу з терористами ведуть за допомогою низки хвиль мобілізації, посиленою танками, артилерією і авіацією. Тепер, нібито, відмовляються від мобілізації, щоб не сіяти паніку в суспільстві, проте впроваджують призов на постійній основі, явно з метою мати оперативний резерв збройних сил. Це аморально та безчесно щодо власного народу. Коли вже влада на біле почне говорити біле, а на чорне – чорне? Вище керівництво України вже забрехалося вщент», – резюмував Соловйов.
І дійсно, слід відзначити, що проголошена сила українського війська не є сталою величиною і має підтримуватися не тільки технічно, осучасненням озброєння, але й людським ресурсом, навченістю і злагодженістю дій отих потенційних захисників вітчизни, потреба в яких може виникнути у будь-який момент, адже Україну "розвели" у Будапешті визнані міжнародні шулери Росія та США на ядерну зброю, гарантувавши їй територіальну цілісність і недоторканість, проте, всі ми побачили, що оці гарантії не коштують паперу, на якому вони були надруковані.
Цей папірець дозволив і США і Росії дуже непогано заробити на утилізації української ядерної військової інфраструктури, особливо, що стосується декількох сотень кілограм плутонію та декількох тон збагаченого урану з українських боєголовок, які б мали натомість стати непохитною фінансовою основою української незалежності, якщо б Україна отримала хоча б долю від його реалізації. А нас, український народ, тоді, як і зараз, банально пограбували, повішавши на нас ще й транспортні й логістичні витрати, пов'язані з утилізацією цього унікального у світових масштабах високотехнологічного комплексу, який міг би стати базою для справжнього економічного прориву нашої країни, що дозволив би зберегти високі темпи росту ВВП і капіталізації економіки.

"Виборча Україна"
Share on Google Plus