Гройсман та уряд надурили українців

Таким переконанням поділився з виданням "Резонанс" Володимир Бурак, доцент кафедри соціального права Львівського національного університету ім. І.Я. Франка, експерт Українського центру соціально-правових досліджень.
Уряд звернувся до Верховної Ради України із законодавчою ініціативою «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» в частині заробітної плати та соціальних виплат. Таке звернення відбулося на фоні розрекламованої обіцянки уряду встановити мінімальну заробітну плату у розмірі 3200 грн. І дійсно, у відповідності із внесеним до Верховної ради проектом бюджету на 2017 рік мінімальна заробітна плата встановлена у задекларованому розмірі.
Але наш уряд не може без обману. У тому ж проекті державного бюджету на 2017 рік прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 р. встановлений у розмірі 1600 грн, з подальшим підвищенням з 1 травня на 84 грн і з 1 грудня на 78 грн.
Ось тут і скритий обман. Адже і у відповідності із запропонованими змінами до чинного законодавства мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі, не меншому від прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року. Тобто, якщо раніше тарифна ставка першого розряду встановлювалася у розмірі мінімальної заробітної плати, то тепер у розмірі прожиткового мінімуму. А якщо подивитися на цифри, то розмір тарифної ставки працівника першого розряду не зміниться. Яким низьким він був таким і залишився.
Це «нововведення від уряду» дозволяє вимагати виплачувати заробітну плату в приватному секторі в розмірі не нижчому за мінімальний розмір, а у бюджетній сфері у розмірі фактично у два рази меншому.
Цим самим уряд ігнорує рішення окружного адміністративного суду м. Києва від 25 травня 2016 року за позовом Святослава Літинського, що вступило в законну силу і підлягає виконанню, яким зобов'язано Кабінет Міністрів України визначити умови розміру посадового окладу (тарифної ставки) з урахуванням вимог ч. 3 ст. 6 Закону України "Про оплату праці", ч.3 ст.96 Кодексу законів про працю України та встановити розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника першого тарифного розряду, який використовується для формування посадових окладів (тарифних ставок) працівників усіх тарифних розрядів "Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери" на рівні, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати. Тобто, суд зобов’язав Кабінет Міністрів встановлювати посадовий оклад працівника першого тарифного розряду на рівні, що перевищує розмір мінімальної заробітної плати, а не прожитковий мінімум.
Більше того, у запропонованій дефініції мінімальної заробітної плати вилучено положення, що це плата за просту, некваліфіковану працю.
Дальше цікавіше. Закон «Про оплату праці» пропонується доповнити статтею «Гарантії забезпечення мінімальної заробітної плати». У цих «гарантіях» передбачається, що при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат. Але звідси випливає, що інші доплати і надбавки враховуються, що дозволяє роботодавцю встановлювати посадовий оклад, тарифну ставку в значно меншому розмірі. Єдиною «гарантією», якщо її можна назвати такою, є обов’язок роботодавця у випадку, якщо нарахована заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою від законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати, проводити доплату до її рівня.
Тобто ми повертаємося до практики 90-х років минулого століття щодо можливості встановлення заробітної плати у розмірі нижчому за мінімальну і встановленні через це доплати. У такий спосіб фактично запроваджується зрівняйлівка в заробітній платі, нівелюється стимулюючий її характер, і це призводить до повного знецінення праці кваліфікованих працівників, порушення міжпосадових та міжкваліфікаційних співвідношень. При такому механізмі оплати праці працівників бюджетної сфери буде знівельовано надбавку і доплати, які передбачені чинним законодавством, як, наприклад, за вислугу років, тощо.
Такі пропозиції уряду також погіршують соціальний захист громадян. Адже встановлення прожиткового мінімуму в такому розмірі фактично зменшує реальні пенсії і соціальні допомоги, розмір яких залежить від прожиткового мінімуму. При сьогоднішніх тарифах на житлово-комунальні послуги це спровокує соціальний вибух.
Уряд також пропонує зберегти на 2017 рік обмеження виплати пенсії працюючим пенсіонерам, якщо розмір їхньої пенсії перевищує 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. В такому разі пенсія виплачуватиметься в розмірі 85 відсотків призначеного розміру, але не менше 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
Ось такі пропозиції уряду спрямовані на «покращення життя громадян».
І наостанок. Кабінет Міністрів своєю постановою від 11 жовтня 2016 р. № 780 переглянув вміст споживчого кошика для обчислення прожиткового мінімуму. Жінкам: одне зимове пальто на 7 років, 6 пар синтетичних колготів на 1 рік. На сім’ю: холодильник (однокамерний) на 15 років, телевізор LED (38 сантиметрів по діагоналі) з антеною на 10 років, пральна машина на 14 років.

"Виборча Україна"
Share on Google Plus