Українські спецслужби допомогли запобігти державному перевороту в Чорногорії

"Приводів пишатися нашими розвідниками вистачає і без сценаріїв в стилі Бондіани", - стверджують джерела оглядяча видання "Деловая столица" Олексія Кафтана, при цьому відзначаючи, що змагання по плювки в журналістів в Україні - це щось на зразок національного спорту. Особливо пікантно виглядають подібні вправи у виконанні людей, чия інформованість визначається близькістю до джерел більшою, насамперед, ніж у переважної більшості представників журналістського цеху. І те, що маючи у своєму розпорядженні таку інформацію, вони вважають за краще нею докоряти, а не ділитися, честі їм ніяк не додає.
Втім, усунемо у бік образи і спроби моралізувати когось, адже у даному конкретному випадку мова йде про справжню "перемогу", про яку нам сповістив політолог Тарас Березовець: "українські спецслужби врятували (світ - закреслено) Чорногорію, зірвали сербо-російську змову з метою державного заколоту і таки дали шанс тамтешньому прем'єр-міністру Міло Джукановичу дожити до ста років".
Не знаю, кому як, а мені шалено подобається використаний Тарасом термін "далеке зарубіжжя". Віє чимось серйозним - щоб не сказати "імперським". Що, загалом, і не дивно - цей оборот ніжно люблять за "паребріком" через очевидну необхідність дозувати свої апетити, як того велить сервіровка столу в кращих будинках: що ближче до рук - то і береш у першу чергу. Але нам то навіщо? І потім, відстань від Києва до Подгориці - по дорозі - становить аж 1905 км, з яких трохи менше половини припадає на територію України. Так що Європа - близько, і до цього варто, нарешті, звикнути.
Ну з цього пана буде, але якщо говорити по суті, таємна операція вийшла дійсно унікальна.
 Українська контррозвідка зуміла ідентифікувати сербів-четників, які брали участь в окупації Криму та в боях на Донбасі і повідомити про них західні спецслужби, незважаючи на зухвалу протидію. В результаті заколот був розкритий, його учасників пов'язали, а імперську сутність Москви та сентименти Белграда знову викриті.
Слід відзначити, що у Криму, а також в лавах терористів "Л/ДНР@ засвітилися близько 300 четників (в Інтернеті вже можна знайти згадки про загін "Йован Шевич" у складі 250 бійців, а також відомості про формування дещо меншої чисельності, а також окремі "life-stories"). Припустимо, що це все - різні люди. Але вже в жовтні 2014-го більшість із них повернулися в Сербію.
Логічно припустити, що ідентифікація якщо не всіх, то багатьох відбулася саме до цього часу. І якщо тоді ж не були повідомлені "Інтерпол", "Європол", а також відповідні компетентні органи балканських держав, то це можна назвати хіба що халатною недбалістю, щоб не розводити нових пісень про всюдисущу "Зраду".
Сумнівно, щоб на цій стадії була би сильною протидія з боку російських спецслужб.
А щодо участі в операції західних спецслужб - правильніше, було б говорити про інформаційне партнерство. Вкрай малоймовірно, щоб чорногорці дозволили працювати на своїй території чужому спецназу.
Хоча знову ж таки, це анітрохи не применшує заслуг наших "бійців невидимого фронту" у зриві державного заколоту, якщо "а-пріорі" такі заслуги визнати за достовірний факт (про який, на жаль, публічно оголосило лише одне далеке від національної розвідки джерело).
Але є деякі сумніви у тезі про те, що "західні спецслужби ніколи не змогли б так швидко і ефективно обчислити і нейтралізувати більше 30 учасників змови, якби не СБУ".
"Я б не став, по-перше, розкидатися словом "ніколи" - просто в силу того, що не знаю. І автор теж, до речі: подробиці операції, як він сам визнав, стануть відомі через роки. По-друге, відомостей про зв'язок між 250-300 "кримсько-донбаськими" четниками і учасниками заколоту немає. Так що співвідношення цих множин поза арифметичних рамок може бути яким завгодно: від "Ба! Знайомі всі обличчя!" до "Хто всі ці люди?" - резюмує пан Кафтан.
"Але з чим я і справді погоджуся беззастережно - так це із закликом "пишатися контррозвідниками, військовими розвідниками, усіма, хто робить свою тиху, небезпечну, але таку потрібну роботу". І для цього мені зовсім не потрібні хештегі сумнівної достовірності..." - на завершення наголосив він.

"Виборча Україна"
Share on Google Plus