Майдан, навіщо тепер нам твої барикади?!

Цьогорічна зима у буквальному сенсі сколихнула свідомість більшості українців, змусивши їх змінити власну громадську позицію до державотворчого процесу, не залишаючись осторонь від цього. Нажаль, безпрецедентна для українського суспільства трагічність Революції Гідності й досі бентежить серця людей, по сім’ям яких, мов смерчем, пронеслися звістки про втрату близьких та друзів.
Однак, суміш болю та відчаю змусила наших співвітчизників трансформуватися у суспільство, яке не бажає бути придатком до олігархату, а прагне мати можливість самостійно приймати участь у розбудові української державності, не відчуваючи себе рабом або заручником чужої гри.
У зв’язку із цим, абсолютна більшість учасників Революції наразі з честю і відвагою, у складі підрозділів Національної гвардії та Збройних сил  звільняють Донбас від російських найманців та місцевих, зомбованих російською пропагандою, сепаратистів. Доводять свій патріотизм та вірність принципам, які свого часу лунали на Майдані.
Але, незрозуміло з яких причини, не всі жителі наметового містечка Майдану знайшли в собі мужність зі зброєю в руках боронити рідну землю від окупантів. Вони й досі продовжують проживати на центральній площі країни та демонструвати уявну любов до Батьківщини. Біда в тому, що ці псевдопатріоти – це «вершки суспільства» у яскравому вираженні, тобто основна маса теперішніх майданівців постійно перебуває у алкогольній або наркотичній комі, нехтуючи усіма привалами гігієни та іншими особливостями, які відрізняють людину від тварини. Цілими днями в центрі Києва «герої», які, до речі, нічим не відрізняються від банальних представників «гоп-культури», жарять шашлики, п’ють оковиту, влаштовують мордобії та поступово перетворюють серце столиці України у сміттєзвалище і вигрібну яму з відходами життєдіяльності й екскрементами.
Навіщо Україні такий феномен? Заради чого стоять намети на Майдані? Чому «жителі» Майдану заважають місцевій владі привести центр міста у вигляд, який притаманний столицям розвинених країн Європи?
Відповідь на ці запитання одна – небажання повертатися до нормального людського життя, пов’язаного з працею, зароблянням грошей та розвитком власних сімей. Хоча, судячи з поведінки й побуту теперішніх активістів Майдану, людське життя для них невідоме й неосяжне. Про це свідчать ті жахіття, які бачили працівники комунальних служб міста, прибираючи барикади на вулиці Інститутській цього понеділка. За свідченнями комунальників, Майдан потрібно ще кілька місяців обробляти спеціальними засобами, які перебувають на «озброєнні» у Санепідемстанції, оскільки рівень антисанітарії просто зашкалює. І це все в центрі європейського міста – столиці нашої держави.
Саме тому, місцевій владі необхідно не зволікати на балачки про необхідність збереження наметового містечка на Майдані, яке, нібито, відіграє важливу роль у розбудові України, а уберегти місто від епідеміологічної небезпеки, свавілля та некерованих оп’янілих особистостей, розчистивши центральну площу від стихійних забудов.

Share on Google Plus